План
1. Науково-технічна революція
(НТР).
2. Найзначніші відкриття, їх вплив
на життя суспільства, поява нових галузей наук.
3. Формування постіндустріального
суспільства. Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей
провідних країн світу та країн, що розвиваються
1. У другій половині XX ст. людство досягло
значного поступу в розкритті таємниць природи та їх практичному застосуванні.
Відкриття та мирне використання атомної енергії, освоєння космосу, створення
нових технологій змінили організацію та управління виробництвом. Докорінний
переворот у продуктивних силах суспільства, коли наука перетворилася на
безпосередню продуктивну силу, отримав назву «науково-технічна революція»
(НТР). Її початком вважаються 1950-і роки, коли стали до ладу перші атомні
електростанції, був запущений перший штучний супутник Землі, розпочалося
використання в промисловості електронно-обчислювальних машин. Характерними
рисами НТР є: універсальність і пришвидшення науково-технічних перетворень.
Розгортання НТР спричинило активізацію
соціально-економічних процесів у світі. Наука, що раніше була лише джерелом
нових технічних ідей, перетворилася на безпосередню виробничу силу.
Виробництво ставило завдання перед наукою, а наука пропонувала йому нові
технології. Якщо на першому етапі НТР робилися лише перші кроки в цьому
напрямі, то на другому етапі (1960-і роки) автоматизація виробництва стала
масовою: широко використовувалися роботи, автоматизовані системи управління
виробництвом.
На початку 1980-х років настав третій етап НТР.
Автоматизація та роботизація виробництва досягли такого рівня, що робітник
дедалі більше відходив від процесу виготовлення продукції та здійснював лише
регулювання й контроль над виробничим процесом.
У всіх сферах життя людей відбувалися перетворення.
Основними енергоносіями в різний час були вугілля, нафта, газ. Оскільки їх
запаси не безмежні, учені працюють над використанням інших видів енергії,
зокрема ядерної. Ведуться пошуки шляхів широкого застосування енергії води,
сонця. У природі є величезна кількість ресурсів, однак не завжди можливо
знайти матеріали, що повністю задовольняли б запити людей. Тому завдяки
досягненням науки створені синтетичні замінники, які широко використовуються
в побуті та виробництві. Величезні можливості має сучасна медицина, особливо
після відкриття антибіотиків і створення досконалих діагностичних
апаратів.
На рубежі ХХ-ХХІ ст. розпочинається четвертий етап
НТР, пов’язаний із комп’ютеризацією та використанням Інтернету в усіх сферах
життя суспільства.
Створення комп’ютера вважається одним із найбільших
досягнень людства та прирівнюється до використання вогню й винайдення колеса.
Мікроелектроніка відкриває величезні можливості для інтелектуалізації праці
представників більшості професій. Услід за мікроелектронікою починають
стрімко розвиватися біотехнологія, а також технологія створення матеріалів із
заздалегідь заданими властивостями.
Удосконалюються системи транспорту та зв’язку.
Невід’ємною частиною життя більшості людей стало телебачення. Супутники
зв’язку зробили засоби масової інформації глобальними. Значна частина
громадян у розвинених країнах уже не уявляє свого життя без Інтернету — світової
системи інформації. Отже, науково-технічна революція принципово змінила
суспільство, підвищила рівень задоволення потреб усіх його членів.
2. У другій половині XX ст.
людство зробило величезний крок в оволодінні таємницями природи та їхньому
практичному застосуванні. Відкриття і мирне використання атомної енергії,
освоєння космосу, поява нових технологій змінили організацію та управління
виробництвом. Корінний переворот у продуктивних силах суспільства, коли наука
перетворилася на безпосередню продуктивну силу, дістав назву
науково-технічної революції (НТР). Початком НТР вважають 50-ті рр., коли
стали до ладу перші атомні електростанції, було запущено перший супутник
Землі, розпочалося використання у промисловості електронно-обчислювальних
машин. Характерні риси НТР: універсальність (охоплює всі галузі) і
пришвидшення науково-технічних перетворень (скорочує час між відкриттям і
впровадженням). Розгортання НТР привело до активізації соціально-економічних
процесів у світі. Наука, що раніше виступала лише як джерело нових технічних
ідей, перетворилася на безпосередню виробничу силу. Виробництво ставило
завдання перед наукою, а наука пропонувала нові технології виробництву. Якщо
на першому етапі НТР тільки робилися перші кроки в цьому напрямі, то на другому
етапі, у 60-ті рр., масовою стала автоматизація виробництва: широко
використовувалися роботи, автоматизовані системи управління виробництвом.
Від початку 80-х рр. настав третій
етап НТР. Автоматизація та роботизація виробництва досягли такого рівня, що
робітник дедалі більше відходив від процесу виготовлення продукції та
здійснював лише регулювання і контроль виробничого процесу.
У всіх сферах життя людей
відбуваються перетворення. Основними енергоносіями в різний час були вугілля,
нафта, газ. Проте їхні запаси не безмежні, тому вчені працюють над
використанням інших видів енергії, зокрема ядерної. Ведуться пошуки шляхів
широкого застосування енергії води, сонця. У природі є величезна кількість
ресурсів, але далеко не завжди можливо знайти матеріали, що повністю
задовольняли б вимоги людей. Тому завдяки досягненням науки з’явилися
синтетичні замінники, які широко використовуються в побуті й на виробництві.
Величезні можливості має сучасна медицина, особливо після відкриття
антибіотиків і створення діагностичних апаратів.
Винайдення комп’ютера вважають
одним із найбільших досягнень людства і прирівнюють до відкриття вогню й
колеса. Мікроелектроніка відкриває величезні можливості для інтелектуалізації
праці представників величезної більшості професій. Слідом за
мікроелектронікою починають стрімко розвиватися біотехнологія, а також
технологія створення матеріалів із заздалегідь заданими властивостями.
Удосконалюються системи транспорту
і зв’язку. Невід’ємною частиною життя більшості жителів Землі стало
телебачення. Супутники зв’язку зробили засоби масової інформації глобальними.
Значна частина людей у розвинених країнах уже не уявляє свого життя без Інтернету
— світової системи інформації. З цього випливає, що наукова і технічна
революція принципово змінила обличчя суспільства, уможливила дедалі більше
задоволення потреб усіх його членів.
У другій половині ХХ ст. людство
вступило в епоху науково-технічної революції (НТР). В усіх
галузях науки були зроблені численні відкриття. Одна з новітніх галузей науки
— фізика атмосфери — зробила прорив в галузі загальних уявлень людини про
Всесвіт. З’явилися нові наукові галузі: космічна медицина, космічна біологія
й ін.
Відкриття в оптиці, механіці й
радіофізиці, фізиці твердого тіла, магнетизму спричинилися до комп’ютерної
революції, стали підґрунтям для подальшого розвитку таких галузей науки, як
кібернетика, автоматика, для вдосконалення новітніх технологій. У 1947 р.
американські вчені винайшли транзистор, що замінив електронні лампи. У
1957 р. була винайдена перша у світі мікросхема. Мікросхеми знайшли
найважливіше зі всіх своїх застосувань у комп’ютерах - машинах, що зберігають
й обробляють інформацію. У 1946 р. у США був уведений у лад один з
перших електронних комп’ютерів. У 50-ті роки були створені нові комп’ютери,
що працюють на транзисторах. Епоха масової комп’ютеризації почалася в
середині 70-х років, коли в продаж надійшли комп’ютери, що працюють на дуже маленьких
і швидкодіючих процесорах. Незабаром комп’ютери стали невід’ємною частиною
сучасного способу життя.
Визначні успіхи в післявоєнні роки були
досягнуті в біології та медицині, у тому числі трансплантації людських
органів, створення штучних апаратів, які їх заміняють й інші. У 1967 р.
хірургом К. Барнардом (ПАР) була проведена перша операція з
трансплантації людського серця.
Ученим удалося виділити ДНК, що служить
ключем до генетичного коду організму. Це відкриття проклало дорогу генній
інженерії — технології зміни властивостей організму шляхом
трансформації його генетичного коду.
У другій половині ХХ ст. майже вдалося
покінчити з інфекційними захворюваннями, від яких раніше масово гинули люди:
чумою, холерою, віспою. Але, незважаючи на успіхи медицини, окремі хвороби
сьогодні залишаються невиліковними.
Яскравим прикладом видатних наукових
досягнень у другій половині ХХ ст. є успіхи в дослідженні космосу. 4 жовтня 1957 р. у
Радянському Союзі був запущений штучний супутник Землі. Ця подія ознаменувала
початок епохи освоєння людиною космічного простору. Перший американський
супутник був виведений на орбіту 1 лютого 1958 р. 12 квітня
1961 р. у Радянському Союзі був запущений перший космічний
корабель із людиною на борту. Радянський космонавт Ю. Гагарін уперше
зробив орбітальний політ навколо Землі. 5 травня 1961 р. був
здійснений запуск пілотованого космічного корабля в США. У березні
1965 р. радянський космонавт А. Леонов уперше вийшов у відкритий
космос. У 1969 р. американські астронавти Н. Армстронг й Е. Олдрін
висадилися на Місяці, де пробули 2,5 години, провели необхідні
спостереження й взяли зразки ґрунту, відкривши епоху всебічного вивчення
супутника Землі. У 1975 р. уперше відбулося стикування в космосі
кораблів «Аполлон» (США) і «Союз» (СРСР). З 1981 р. у США почали
запускати кораблі багаторазового використання - «човники» («Шаттли»). У
дослідженні космосу беруть участь й інші країни. Так, у 2004 р. відбувся
політ першого китайського космонавта. Протягом 7080-х років були здійснені
запуски космічних апаратів для вивчення інших планет — Венери,
Юпітера, Марса, Меркурія.
Сучасна наука робить реальний внесок у
вирішення глобальних проблем сучасності: активно ведуться
пошуки нових джерел енергії, розробляються енергозберігаючі й
ресурсозберігаючі технології, упровадження яких сприяє більш ефективному
використанню природних ресурсів. Провадяться дослідження в галузі медицини в
пошуках нових ліків від тих хвороб, які раніше вважалися невиліковними.
Почався активний процес екологізації всіх галузей наукового й технологічного
знання.
У другій половині ХХ століття значно
розширили сферу своїх досліджень гуманітарні науки. У
центрі уваги гуманітаріїв усіх країн перебувають питання про ставлення до
загальнолюдських цінностей: прав і свобод особистості, рівності людей,
незалежно від раси, національності, статі й релігійної приналежності,
розуміння добра й зла тощо. Гуманітарні науки відіграють особливу роль у
формуванні світогляду людини.
3. На зміну індустріальній стадії розвитку суспільства,
на якій західні держави та Японія перебували наприкінці XIX ст., в останній
третині XX ст. прийшла постіндустріальна. Якщо для індустріального
суспільства характерним є домінування великого машинного виробництва,
наявність маси найманих робітників, які працюють на промислових підприємствах,
боротьба за джерела сировини, енергії, ринки збуту товарів, то
постіндустріальне суспільство характеризує науково-технічна революція,
переважання сфери послуг над сферою виробництва; створення й використання
новітніх технологій, які значно підвищують продуктивність праці, змінюють
характер виробництва; переміщення центру знань, що справляють вирішальний
вплив на політику, до університетів; зміни в соціальній структурі
суспільства. У всіх розвинених країнах в останні десятиріччя XX ст. кількість
населення, зайнятого в сільському господарстві, зменшилася у 2-4 рази, значно
скоротилася чисельність промислових робітників. Деякі професії, пов’язані з
виробництвом, просто зникли; водночас стало більше людей, задіяних у сфері
послуг, у науці, освіті. Наприклад, у США кількість студентів збільшилася з
2,3 млн у середині 1950-х років до 7,1 млн у 1970 p., у
Франції — з 0,8 до 2,1 млн за той самий період. У цілому важливою складовою
соціальної структури постіндустріального суспільства стають середні верстви,
частка яких становить від 1/4 до 1/3 населення, яке займається трудовою
діяльністю, що дає самостійний заробіток. Серед цієї групи можна виокремити
принаймні дві підгрупи: дрібних і середніх підприємців та «нові середні
верстви», що складаються з людей, безпосередньо пов’язаних з
науково-технічною революцією, а також лікарів, викладачів, науковців,
менеджерів, які належать до середніх верств уже декілька десятиліть.
Варто зазначити, що теорія нового суспільства в
1960-1970-х роках була розроблена американським соціологом Д. Беллом,
директором Гудзонівського інституту Г. Каном, економістом і соціологом Р.
Тібоглдом. Згідно з цією теорією, у постіндустріальному суспільстві основними
напрямами діяльності є інформатика та сфера обслуговування. У 1980-і роки
концепція постіндустріального суспільства набула розвитку в теорії
«інформаційного суспільства» Л. Масуда, Дж. Нейстріт), у якій зростає
значення виробництва, розподілу та використання інформації. Ця теорія
підтвердилася на практиці, оскільки в останні десятиріччя XX ст. інформаційні
потоки значно збільшилися. Швидкість їх переміщення зросла, кількість
інформації подвоюється через кожні два роки. Це приводить до того, що
інформація стає найціннішим і найдорожчим продуктом людської діяльності. Той,
хто володіє інформацією, володіє ситуацією. Відбувається переоцінювання
цінностей, зміна стереотипів, формується новий стиль життя, поведінки,
моралі, що впливає на цивілізаційні процеси в усьому світі.
Рівень життя представників середніх верств у другій
половині XX — на початку XXI ст. покращився. Вони володіють майном:
будинками, квартирами, автомобілями, відпочивають на курортах, здійснюють
туристичні мандрівки. Ці люди є активними громадянами, які беруть участь у
виборах, підтримують стабільність у суспільстві.
Завдяки зростанню середніх верств у державах Європи
та Північної Америки достатньо швидко формується громадянське суспільство,
здатне лояльно сприймати емігрантів з країн Азії та Африки, які в повоєнний
період активно прибувають до Старого та Нового світів у пошуках кращої долі.
Завдяки глобалізації сучасного світу, розвитку систем транспорту, зв’язку,
поширенню мережі Інтернет на всі континенти змінилася якість життя не тільки
в розвинених державах, а й у країнах, що розвиваються, країнах «третього
світу». Люди, які живуть на різних континентах, мають можливість
безперешкодно та миттєво спілкуватися один з одним, бачити свого
співрозмовника, вирішувати проблеми в режимі on-line. Таке спілкування, розвиток
інформаційно-комунікаційних технологій приводять до того, що люди поступово
доходять висновку, що світ єдиний. Унаслідок цього формується тенденція до
взаємопроникнення культур різних регіонів.
Кращі характерні риси західної цивілізації — дух
демократії та громадянського суспільства, динамізм, спрямування на новизну,
утвердження гідності та поваги до людської особистості, ідеали волі,
рівності, толерантності — запозичають передові країни Азії та Африки. Це
сприяє створенню спільних стандартів якості життя людини.
На західне суспільство позитивно впливають
духовно-моральні системи східних країн, які орієнтуються на високі духовні
основи.
Отже, одночасно зі змінами в суспільстві
відбуваються значні зміни в культурі.
З книжки Д. Белла «Насувається постіндустріальне
суспільство. Досвід соціального прогнозування»
Історично склалося, що власність була основою
багатства та влади, отримували її переважно у спадок. Нині технічні знання
стають основою влади та соціального статусу, що їх отримують завдяки
відповідній освіті...
Піднесення нових еліт, які спираються на знання,
випливає з того простого факту, що знання і планування — військове,
економічне, соціальне — стало основною передумовою будь-якої діяльності в
сучасному суспільстві. З книжки П. Друкера «Нові реалії в уряді та політиці,
в економіці та бізнесі, у суспільстві та світосприйнятті»
Можливість отримати престижну роботу та зробити
кар’єру в розвинених країнах нині дедалі більше залежить від наявності
університетського диплома... Буквально одиниці з-поміж визначних бізнесменів
XIX ст. взагалі коли-небудь переступали поріг вищого навчального
закладу, а про закінчення його годі й казати...
Перехід до знань і освіти як основної перепустки до
престижної роботи та можливості зробити кар’єру насамперед означає перехід
від суспільства, у якому головним шляхом до успіху був бізнес, до
суспільства, у якому бізнес є лише однією з можливостей, до того ж не
найкращою.
Власне, це означає перехід до постіндустріального
суспільства. Найбільший крок на цьому шляху був зроблений у Сполучених Штатах
Америки та в Японії, але та сама тенденція має місце також у Західній Європі.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар