ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ І ПРИМИРЕННЯ

ДеНь ПАМ’ЯТІ ТА ПРИМИРЕННЯ 

День ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

8 і 9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

День пам'яті і примирення: історія свята 8 травня 1945 року стало днем ​​остаточної перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, коли Німеччина підписала акт про беззастережну капітуляцію. На згадку про цю історичну подію в багатьох країнах світу щорічно 8 травня відзначається День пам'яті і примирення. 

До 60-го ювілея Перемоги у Другій світовій війні в 2004 році Генеральною асамблеєю ООН була прийнята Резолюція про встановлення Днів пам'яті і примирення 8 і 9 травня на честь героїв, які віддали свої життя в боротьбі з нацистською Німеччиною в 1939-1945 рр. Всім країнам в складі організації було запропоновано в один або обидва з цих днів проводити меморіальні заходи і почитати жертв Другої світової війни. При цьому, Резолюцією визнається, що кожна держава може також встановлювати свої Дні Перемоги і визволення. Фото: День пам'яті і примирення в Україні - 8 травня (facebook.com/izuminka34) У більшості європейських країн пам'ятну дату закінчення Другої світової війни відзначають саме 8 травня. Свято має назву "День перемоги над нацизмом", або ж "День закінчення Другої світової війни в Європі". 8 травня 1945 року о 23:01 (за берлінським часом) Антигітлерівська коаліція ратифікувала "Акт про беззастережну капітуляцію" збройних сил нацистської Німеччини, і вже в цей день у багатьох містах Європи і Америки почалися масові святкування. У Лондоні торжество відбулося на Трафальгарській площі. З балкона Букінгемського палацу англійців привітали король Георг IV прем'єр-міністр Уїнстон Черчілль, а принцеси Єлизавета (майбутня королева Єлизавета II) і Маргарет інкогніто святкували в натовпі людей. У США паради пройшли в Нью-Йорку на Times Square, в Майамі, Лос-Анджелесі, Чикаго. Масштабне святкування перемоги в боротьбі з фашизмом відбулося в Москві на Червоній площі 9 травня 1945 року, коли акт про капітуляцію Німеччини був доставлений Сталіну. У республіках Радянського Союзу свято День Перемоги було встановлене на 9 травня. День пам'яті і примирення в Україні: заходи Пам'ятна дата 8 травня була закріплена Указом президента Петра Порошенка у 2015 році для "гідного вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні і висловлення поваги всім борцям проти нацизму". Фото: Символи Дня пам'яті і примирення (facebook.com/babybox) Символом свята є червоний мак. Ця квітка - пам'ятний знак жертв військових і громадянських конфліктів, відображення кривавого сліду від пострілу. Квіти червоного маку спочатку були символом трагічних подій Першої світової війни, і оспівувалися у вірші "На полях Фландрії" канадця Джона Маккрея. У 2014 році червоний мак і слоган "Ніколи знову" стали використовуватися в Україні під час святкування Дня перемоги у Другій світовій війні. До Дня пам'яті і примирення приурочені меморіальні заходи, церемонії покладання квітів, зустрічі з ветеранами. Акція "Перша хвилина миру" також проходить щорічно в містах України 8 травня о 23:01. 8 травня 2018 об 11:00 у Києві в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відкриється фотовиставка "Герої". На Співочому полі в День пам'яті і примирення з 12:00 до 18:00 пройде мистецька програма "Рокам ніколи пам'яті не стерті", в якій візьмуть участь колективи самодіяльності ветеранів. У філії Музею історії Києва (Музеї окупації) о 12:00 8 травня розпочнеться кінолектроій "Битва за Дніпро і визволення Києва". Загальноукраїнська акція "Перша хвилина миру" за участю перших осіб держави розпочнеться 8 травня 2018 о 22:40 в столичному Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Святкування на честь закінчення Другої світової війни продовжаться 9 травня. Цей день є офіційним вихідним днем ​​для українців, а з 2016 року свято носить назву День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Історична довідка

8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.

Відеоісторії про Амета-Хана Султана, Пітера Дмитрука, а також уродженця Дніпропетровська (тепер – Дніпро), рятівника Кракова, Героя України, котрий став прототипом головного героя роману “Майор Вихор”, Євгена Березняка і Михайла Стренка (сержант Корпусу морської піхоти США родом із Лемківщини, учасник бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні під час Другої світової війни, що був серед шести військовослужбовців, які підняли прапор США над островом Іодзіма, загинув у бою), створені за ініціативи Уряду та Українського інституту національної пам'яті (режисер Олесь Санін) можна переглянути за посиланням.

Українці, які в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора

1.Анна Храплива

Канадійка українського походження, що добровільно пішла до Канадського жіночого армійського корпусу. Служила у Великій Британії, відзначена Медаллю Британської Імперії.

2. Пітер Дмитрук

Канадський пілот бомбардувальника. З парашутом врятувався зі збитого літака і приєднався до французьких партизанів. Загинув, але врятував мешканців французького містечка від репресій.

3. Іван Кожедуб

Найрезультативніший льотчик-ас Союзників часів Другої світової війни. На рахунку – 64 повітряні перемоги. Тричі Герой Радянського Союзу.

4. Олена Мостович — «Верба»

Керувала Українським Червоним Хрестом на Волині та Поліссі, організовувала медичне забезпечення УПА. Загинула в бою. Однією з перших нагороджена Золотим Хрестом Заслуги.

5. Ніколас Міньо

Вояк армії США. Загинув героїчно у бою в Тунісі. Нагороджений Медаллю Пошани, Срібною Зіркою, медаллю Пурпурове Серце.

6. Михайло Опаренко

Пілот польської та британської авіації. Брав участь у боях проти нацистського агресора із перших днів Другої світової війни. Відзначений нагородами.

7. Ніколас Орешко

Американець з українським корінням. Здобув найвищі військові відзнаки за героїчні бої в Німеччині, будучи старшим сержантом піхотної дивізії США.

8. Петро Федун – «Полтава»

Лейтенант ЧА, полковник УПА. Воював проти німецьких окупантів. Видатний ідеолог та публіцист визвольного руху. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1 класу і Золотого Хреста Заслуги.

9. Василь Порик

Герой Радянського Союзу. Втік із німецького концтабору у Франції і сформував свій партизанський загін. Потрапив у руки нацистів під час одного із боїв і був розстріляний.

10. Амет-Хан Султан

Льотчик-ас. Збив 30 ворожих літаків сам на сам і ще 19 в групових боях. Двічі Герой Радянського Союзу. З гордістю відкрито називав себе кримським татарином.

11. Євдокія Завалій

Полковник Завалій — єдина жінка, яка під час Другої світової війни служила командиркою взводу морської піхоти.

12. Майкл Стренк

У складі елітного підрозділу Корпусу морської піхоти США Майкл Стренк брав участь у важких боях на Тихому океані. Саме він був серед тих, хто підняв переможний прапор над Іводзімою.