Вибори 2014 р. Президента України і дострокові вибори
Верховної Ради України. Угода про асоціацію між Україною і ЄС. Бойові дії на
сході України
Після
повалення режиму В.Януковича єдиним вищим легітимним органом влади залишилась
Верховна Рада України. Під впливом подій Революції гідності відбулось переформування її більшості. Частина депутатів колишньої більшості
втекла за кордон, боячись переслідувань. Решта депутатів взяла на себе
відповідальність за долю країни. 22 лютого спікером ВР України був обраний
Олександр Турчинов, він же став і виконуючим обов'язки Президента України. За
короткий час парламентом були ухвалені важливі рішення, які відновили вертикаль
влади, і впроваджені заходи по захисту країни.
Так, були
відновлені дії положень Конституції, які були скасовані режимом Януковича,
скасовані "диктаторські" закони, ухвалені заходи з відновлення
боєздатності армії, створена Національна гвардія, добровольчі батальйони спец-
призначення; прийнято пакет законодавчих актів з реформування правоохоронних
органів, антикорупційний пакет, пакет заходів з люстрації, законодавство в
рамках асоціації України і ЄС та інші. 28 лютого в країні був створений новий
уряд на чолі А.Яценюком, завдання якого уникнути економічного краху в умовах
повністю розграбованої державної казни і розв'язаної Росією війни.
Одним з
важливих завдань нової влади стало проведення виборів президента, щоб остаточно
спростувати твердження Росії про нелегітимність влади в Україні.
Вибори
Президента України відбулися в один тур 25 травня 2014 р. Вперше за історію
незалежності голосування відбулось не по всій території країни: не мали змоги
проголосувати мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів
Донбасу, захоплених терористами.
У бюлетені
були зазначені прізвища 21 кандидата. Перемогу на виборах здобув Петро
Порошенко (54,7% голосів). Приведений до присяги 7 червня 2014р.
25 серпня 2014
року Президент України П.Порошенко публічно оголосив про рішення достроково
припинити повноваження Верховної Ради України сьомого скликання. Цей крок було
здійснено у строгій відповідності зі статтею 90 Конституції України, за якою
"Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної
Ради України, якщо: 1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не
сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї
Конституції...".
Парламентська
коаліція розпалася 24 липня 2014 року, коли фракція "УДАР" та "Свобода"
оголосили про свій вихід з неї. Протягом місяця нової коаліції не було
сформовано.
Рішення
Президента України стало логічною та очікуваною відповіддю на один з ключових
запитів українського суспільства про перезавантаження влади: згідно із соціологічними
опитуваннями 80% громадян України підтримували необхідність проведення
позачергових виборів парламенту. Цим було також реалізовано одну з головних
вимог Революції гідності, оскільки вибори до парламенту є найкращим способом
люстрації.
9 жовтня Петро
Порошенко підписав закон "Про люстрацію", ухвалений Верховною Радою
16 вересня. Фінальна версія закону обмежує право для високопосадовців режиму
Януковича займати посади в органах влади на 10 років, іншим – на 5.
14 жовтня
Петро Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань
антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті.
Згідно з указом, Нацрада готуватиме президентові пропозиці щодо визначення та
вдосконалення антикорупційної стратегії, здійснюватиме системний аналіз стану
запобігання і протидії корупції, ефективності реалізацій антикорупційної
стратегії та заходів. Того ж дня Рада прийняла закон про прокуратуру, який
заборонив їй втручатися у цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес.
Дострокові вибори
до Верховної Ради України відбулися 26 жовтня 2014 р. Вино проводились за
змішаною системою. Половину депутатів обиралось за партійними списками, інша
половина в мажоритарних огругах. Як і на президентських виборах вони
проводились не на всій території країни: не мали змоги проголосувати більшість
мешканці окупованого Росією Криму та жителі багатьох районів Донбасу,
захоплених терористами.
У результаті
виборів Верховна Рада України отримала наступний склад:
№
за/п |
Назва
|
Депутати обрані в одномандатних
округах
|
Депутати обрані і за парт. списками
|
Всього
депутатів
|
|||
1.
|
Партія "Блок Петра Порошенка"
|
69
|
63
|
132
|
|||
2.
|
Самовисуванці
|
96
|
0
|
96
|
|||
3.
|
Партія "Народний Фронт"
|
18
|
64
|
82
|
|||
4.
|
Партія "Об'єднання" Самопоміч"
|
1
|
32
|
33
|
|||
5.
|
Партія "Опозиційний блок"
|
2
|
27
|
29
|
|||
6.
|
Радикальна Партія Олега Ляшка
|
0
|
22
|
22
|
|||
7.
|
ВО "Батьківщина"
|
2
|
17
|
19
|
|||
8.
|
Всеукраїнське об'єднання "Свобода"
|
6
|
6
|
||||
9.
|
Партія "Сильна Україна"
|
1
|
1
|
||||
10.
|
Партія "Воля"
|
1
|
1
|
||||
11.
|
ВАО "Заступ"
|
1
|
1
|
||||
12.
|
Партія "Правий Сектор"
|
1
|
1
|
||||
Всього
|
198
|
225
|
423
|
||||
У новообраному
парламенті утворилась більшість у складі 302 депутатів. На першому засіданні
Головою ВРУ було обрано В.Гройсмана, а Прем'єр-Міністром А.Яценюка. Незабаром
був сформований уряд, до якого увійшли іноземні спеціалісти.
Переговори між Україною та Європейським
Союзом щодо укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та
співробітництво розпочалися у березні 2007 р. відповідно до Плану дій
Україна-ЄС.
На Саміті Україна-ЄС (вересень
2008 p., м. Париж) сторони досягнули домовленості, що нова посилена
угода буде називатися Угодою про асоціацію.
Протягом 2007-2012 рр. відбулися 21
раунд переговорів щодо Угоди про асоціацію та 18 раундів переговорів щодо
розділу Угоди про створення поглибленої та всеохоплюючої зонивільної торгівлі.
19 грудня 2011 р. на Саміті Україна – ЄС
оголошено про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію між Україною та
ЄС. Ця Угода є більш масштабною у порівнянні з аналогічнимиугодами, укладеними
ЄС з країнами Центральної та Східної Європи.
30 березня 2012 р. на рівні глав
переговорних делегацій відбулося парафування Угоди про асоціацію, а 19 липня
2012 р. парафовано розділ Угоди щодо створення зони вільної торгівлі.
З кінця 2012 р. до середини 2013 р.
здійснювався офіційний переклад проекту Угоди українською і мовами
держав-членів ЄС.
15 травня 2013 р. Колегія Європейської
Комісії прийняла рішення рекомендувати Раді ЄС підписати Угоду, а також
дозволити її тимчасове застосування до завершення процедур ратифікації
державами – членами ЄС.
9 серпня 2013 р. проект Угоди був
оприлюднений на Урядовому порталі.
За пропозицією Сторони ЄС було уточнено
назву Угоди, і за згодою Української Сторониугода отримала остаточну офіційну
назву - «Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським
Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами –
членами, з іншої сторони».
Підписання Угоди про асоціацію між
Україною та ЄС відбулося в два етапи.
21 березня 2014 р. під час Позачергового
Саміту Україна – ЄС було підписано політичнучастину Угоди та Заключний акт
Саміту, які від імені України підписав Прем’єр-міністр А. Яценюк. Зокрема,
підписані Преамбула, Стаття 1, Розділи І «Загальні принципи», ІІ «Політичний
діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері
зовнішньої та безпековоїполітики» і VII «Інституційні, загальні та прикінцеві
положення» Угоди. На Саміті УкраїнськоюСтороною також була зроблена заява, що
зобов’язання України, які випливають зі статті 8 Угоди про асоціацію стосовно
ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінальногосуду 1998 р. будуть
виконані після внесення відповідних змін до Конституції України.
27 червня 2014 р. в ході засідання Ради
ЄС Президентом України П.Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і
главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС булапідписана економічна частина
Угоди – Розділи III «Юстиція, свобода та безпека», IV «Торгівля і питання,
пов’язані з торгівлею», V «Економічне та галузеве співробітництво» та VI
«Фінансовеспівробітництво та положення щодо боротьби із шахрайством», які разом
з рештою тексту Угоди становлять єдиний документ.
16 вересня 2014 р. Верховна Рада України
та Європейський Парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між
Україною та ЄС.
Українська Сторона передала до
депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила таким чином всі
внутрішньодержавні процедури.
Угода про асоціацію за своїм обсягом і
тематичним охопленням є найбільшим міжнародно-правовим документом за всю
історію України та найбільшим міжнародним договором з третьоюкраїною,
коли-небудь укладеним Європейським Союзом. Вона визначає якісно новий формат
відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної
інтеграції» і слугуєстратегічним орієнтиром системних соціально-економічних
реформ в Україні. Передбачена Угодою поглиблена
та всеохоплююча зона вільної торгівлі між Україною та ЄС визначатиме
правову базу для вільного переміщення товарів, послуг, капіталів, частково робочої
сили між Україною та ЄС, а також регуляторного наближення, спрямованого на
поступове входження економіки України до спільного ринку ЄС.
Відповідно до статті 486 Угоди з 1
листопада 2014 р. здійснювалося її тимчасове застосування до моменту
набрання нею чинності.
1 вересня 2017 року після тривалого
процесу ратифікації Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у
повному обсязі.
Війна на сході України або Війна
на Донбасі – військовий конфлікт, розпочатий російськими загонами вторгнення у
квітні 2014 року на території українського Донбасу після після
захоплення Криму Росією, серії проросійських виступів в Україні і
проголошення «державного суверенітету ДНР». Конфлікт має характер
міжнародного і став продовженням російської збройної
агресії проти України. За географічним масштабом є локальним і охоплює
частини Донецької і Луганської областей України.
Попри численні факти
участі Збройних сил РФ та докази причетності Росії до війни,
офіційно Росія не визнає факту свого вторгнення в Україну, відтак з
українського боку війна розглядається як неоголошена. Ряд українських
політиків називає війну на сході України «гібридною війною» Росії проти України. Юридично
на сході України триває Антитерористична операція.
Російська влада неодноразово заявляла про своє несприйняття Антитерористичної
операції й вимагала її припинення та початку переговорів з бойовиками.
Бойові дії війни на Донбасі почалися із
захоплення 12.04.2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб
РФ, українських міст –Слов’янська,Краматорська і Дружівки, де захопленою у
відділках МВС зброєю російські диверсанти озброїли місцевих колаборантів і
прийняли до своїх лав. В умовах неспротиву місцевих силових структур України, а
іноді і відкритої співпраці, невеликі
штурмові загони російських диверсантів в наступні дні взяли під контроль
Горлівку та інші міста Донеччини і Луганщини. 13 квітня 2014 року, у відповідь на вторгнення
диверсійних загонів, в.о. Президента України Олекандр Турчинов оголосив
про початок АТО. Перекинуті у район Слов'янська і Краматорська спецпідрозділи
СБУ і Збройних сил України прийняли перший бій зранку 13 квітня у Семенівці,
передмісті Слов'янська, потрапивши у засідку проросійських бойовиків, у якій
загинув капітан СБУ «Альфа».
Після серії невдалих великих боїв
початку травня 2014 року під Слов'янськом, де українські сили втратили 2
бойових гелікоптери Мі-24 від вогню російських ПЗРК, а також кількох засідок,
керівництвом АТО було прийнято рішення поступово оточувати Слов'янськ,
відрізаючи гарнізон проросійських бойовиків від постачання зброї з Росії. 11
травня 2014 року проросійськими силами було проведено «референдуми» на території
деяких районів Донецької та Луганської областей, на яких було винесене
питання про підтримку державної самостійності проголошених у квітні
«суверенних» ДНР та ЛНР. За підрахунками організаторів
«референдумів», питання було підтримане виборцями, а на думку незалежних
свідків «референдуми» мали всі ознаки фіктивності.
1 червня 2014 року проросійські бойовики
почали кількаденний штурм прикордонної застави у
Луганську, який закінчився 4 червня виходом українського гарнізону із
прикордонної застави. 2 червня 2014 року біля штабу проросійських бойовиків, що
розміщувався у Луганській ОДА, сталася серія вибухів, від яких загинули й мирні
жителі. 12 червня почалися поставки важкої бронетехніки з РФ: до Сніжного
прибула колона танків, а через Луганськ пройшла колона систем залпового вогню «Град», які наступного дня
вперше застосували у війні на Донбасі — 13 червня російські бойовики
обстріляли український блокпост під Добропіллям.
20 червня 2014 року новообраний
Президент України П. Порошенко оголосив про початок десятиденного
одностороннього припинення вогню, пообіцявши амністію і звільнення від
кримінального переслідування усім, хто складе зброю, створення спільних
підрозділів МВС для забезпечення громадського порядку, децентралізацію,
узгодження губернаторів з представниками Донбасу, дострокові місцеві і
парламентські вибори. Проросійські бойовики на запропоновані умови не пристали
і припинення вогню не підтримали.
Після закінчення 10 днів одностороннього
припинення вогню, українські сили закінчили оточення Слов'янська, змусивши
угруповання російських бойовиків 05.07.2014 р. відступити до Донецька.
Штаб АТО почав масштабну операцію по встановленню контролю над
російсько-українським кордоном, створюючи силами кількох бригад 15-кілометрову
зону уздовж кордону, контрольовану збройними силами України і батальйонами
територіальної оборони. Водночас українські сили почали операцію з де
блокади Луганського авіапорту й оточення Луганська.
11.07. 2014 року, на фоні загрози
повного блокування кордону українськими силами, російські регулярні
війська почали участь у війні, завдавши зі своєї території нищівного ракетного
удару українським формуванням під Зеленопіллям – селом за кілька кілометрів від
російсько-українського кордону. Відтоді вся лінія українських формувань біля
кордону -
від Луганської області до узбережжя Азовського моря, -
впродовж липня-серпня 2014 року знаходилася під систематичними артобстрілами з
території РФ, на які українські формування не відповідали. Обстріли призвели до
перерізання ліній постачання українського угрупування, що перебувало в районі
Ізвариного, таким чином значні українські сили опинилися в оточенні впродовж
тижнів. Операцію з їх деблокади було проведено 6-7 серпня, після чого виснажені
підрозділи були виведені з зони бойових дій, таким чином остаточно втративши
контроль над 140 км державного кордону.
Станом на серпень 2017 року йдуть
постійні локальні бої, які дещо стихли перед початком навчального року. Мало
не щодня в ЗМІ (українських та закордонних) є повідомлення про обстріли,
поранених та вбитих. Так, станом на 30 серпня 2017 року за день був 21 обстріл
зі сторони ОРДЛО.
Міжнародна реакція на агресію РФ
Збройна агресія Росії проти України в
2014-2017 роках
Збройна агресія Росії проти України
відбулась в умовах вакууму влади в Україні, який виник через втечу президента
України В. Януковича до Росії після тривалого протистояння народу
України та владної верхівки України в ході Революції гідності.
Збройна агресія Росії проти України
відбулась з порушенням Росією гарантій, наданих Україні, в тому числі Росією, у
зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї,
відомих як Будапештський меморандум.
Збройна агресія Росії проти України
також відбулась з порушенням ряду договорів між Росією та Україною про дружбу
та партнерство.
Звернення України щодо визнання РФ
державою-агресором
У січні 2015 році Україна офіційно
визнала Росію державою-агресором постановою Верховної Ради «Про Звернення
Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського
Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО,
Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав
світу про визнання Російської Федерації державою-агресором».
Міжнародна реакція на російсько-українську війну2014-2018 років
Мінські угоди
Міжнародна реакція на російсько-українську війну2014-2018 років
Мінські угоди
Немає коментарів:
Дописати коментар